четвер, 20 червня 2013 р.

Цивілізаційний вибір

     Основна мета цього блогу - написання статей українською мовою латинкою, а також пропагування української латинки. Ще одна мета - це уніфікація латинки та її обговорення з іншими зацікавленими особами. 
         Але потрібно сказати, що перехід української мови на латинку і її можливе впровадження в життя, тобто у державних установах, навчальних закладах та на телебаченні - це не лише примха маленької групи людей, це щось більше, можливо найбільше - це цілий цивілізаційний вибір. Погодьтеся - використовуючи кирилицю, ми завжди будемо країної, яка перебуває в тіні російсько-православної цивілізації. А які успіхи осягнула Україна (далі Русь) за останні три-чотири століття, перебуваючи в такій тіні? Лише розвинула дві скрайності - запеклу боротьбу проти вищезгаданої цивілізації і запальну любов до цієї ж цивілізації. Що вже тільки Русь не ділило, а ще більше мусіло об'єднати. І навіть впровадження унікальних літер "ї", "і", "ґ" та апострофа не помогло позбутися цих впливів. У завжди у світі ми залишаємося або недоросіянами, або відсталими шовіністами. До речі - про цивілізації. Самуель Хантінґтон у праці "Зіткнення Цивілізацій" описує дев'ять основних цивілізацій: західну, латино-американську, православну, африканську, ісламську, хіндуістичну, буддійську, китайську та японську. І як думаєте, до якої належить наша Русь? Так - до православної. Разом з Росією, Сербією, Румунією, Болгарією та іншими. Греції це не заважає перебувати у складі альянсу НАТО та у Європейському Союзі. Така вже думка Самуеля Хантінґтона. Та чи все так добре в Греції? як видно - ні. Особливо їхнє ставлення до праці - його практично немає. Так само з Болгарією та Румунією - держави, які в Європейському Союзі є найменш розвинутими. Чи ж не ці цивілізаційні риси відіграють ключову роль у розвитку держави? Звідси логічне запитання - чи Русь взагалі коли-небудь зінтегрується з Європейським Союзом, адже ЄС - це та ж західна, латинська, домінуюча цивілізація. А виходить - ми належимо до іншої цивілізації. До російсько-православної. І це буде надпотуга - звільнитися від тисячолітніх традицій православ'я та всім з ним пов'язаного і з'єднатися з заходом. Адже потрібно чітко розуміти, що державна релігія тісно пов'язана з моделлю державної економіки, устроєм сім'ї, міжнародними відносинами, розвитком техніки та подібних речей. Все починається з малого - і цим малим може стати перехід української мови на латинку, але це вже заперечує православній традиції, де верхи тримає кирилиця, а разом з нею і Росія - у просторі Інтернет, в літературі, кіномистецтві та інших подібних галузях. висновок такий - якщо інтегруватися з Європейським Союзом - то значить інтегруватися з Заходом і латинською традицією, яка нам трохи далека і чужа. Залишатися на місці - це залишатися у тій ситуації, в якій Русь перебуває зараз - корупція, відсутність прав людини, нерозвинена сфера послуг, лицемірря, інтереси живота та заздрість. Тобто потрібно перестати бути рабом, бо ми є рабами і на заході і на сході. І чи має Русь шанс стати центром цивілізації? Можливо - коли українська мова позбудеться провінційних ознак, як колись це зробила англійська чи російська і перестане бути прив'язаною лише до українського народу. Тоді в нас є шанс стати цивілізаційним осередком. Але зараз це фантастика - або добра тема для велицезного історично-альтернативного роману. Другий висновок - роздуми про інтеграцію з Західною або Православною цивілізаціює можливо вже застріли. Сьогодні нові виклики - розповсюдження інших релігій, що може стати спільною проблемою для обох цивілізацій, між якими ми розриваємося і тоді вже вибирати не доведеться.     

Немає коментарів:

Дописати коментар