субота, 2 лютого 2013 р.

Нова термінолексика у сфері міжнародних економічних відносин на матеріалі польської, української та англійської мов



Андрій Львович Гладій
магістрант ІІ року, факультет/відділ політичних наук і журналістики, 
спеціальність «Міжнародні відносини», спеціалізація «Світова економіка»,
університет ім. Адама Міцкевіча (м. Познань, Польща),
науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Здіслав Пушлєцкі

НОВА ТЕРМІНОЛЕКСИКА У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН НА МАТЕРІАЛІ ПОЛЬСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ (Стаття надрукована в науковому журналі видавництва Запорізького Національного Технічного Унівеситету)

У статті дослідженні і виявлені семантичні і словотвірні особливості нових економічних
термінів у сфері міжнародних економічних відносин. Запропоновано аспекти удосконалення сучасної української наукової економічної термінолексики та обґрунтувати основні шляхи її стандартизації.

Ключові слова:

Інформаційна економіка, глобальна інформаційна економіка, держави Тріади, інформаційний капіталізм, економіка знань (англ. Knowledge economy, пол. Gospodarka oparta na wiesdzy (GOW)), сектор ICT (Information and Communications Technology), віртуалізація капіталу, мережеве суспільство, інформаціонізм, węzły metropolitalne, міжмозкова творча діяльність (komunikacja międzymózgowa),  wiedzochłonny proces, власна модель інформаційного суспільства.

Основним завданням даної наукової статті є простеження утворення нової термінолексики в англійській, польській та українській мовах, а також запропонувати введення нових термінів, які вже існують у англійській та у польській мовах, в українську мову, шляхи адаптації цих термінів та пошуки можливих відповідників.

Міжнародні економічні відносини – галузь, яку без перебільшень можна назвати однією з найбільш динамічним розвитком, де постійно відбуваються зміни, нововведення, виникають нові конфлікти і проблеми та відповідні нові рішення. Разом з динамічним розвитком самої істоти міжнародних економічних відносин, відбувається паралельне виникнення та впровадження в ужиток нової термінолексики. Нова термінолексика виникає шляхом або ж прямого іншомовного запозичення або шляхом виникнення вже на базі створених термінів в українській мові.
Таким чином нестримний та динамічний розвиток міжнародних економічних відносин переконливо свідчать, що більшість термінів виникають пізніше, ніж власне поняття. Сьогодні пануючою мовою у міжнародних відносинах є англійська мова – офіційна мова міжнаціонального спілкування. Її державний статус у наддержаві США та у державі «Великої вісімки» Великій Британії надав їй можливості найшвидшого розвитку серед інших мов та найбільш стрімкого розвитку нової термінолексики. Сьогодні з англійської мови відбувається найбільше запозичень до інших мов, зокрема, до вибраних у даній науковій статті, польської та української.
Вибраний об’єкт дослідження – сфера інформаційної економіки сьогодні утворив вже цілий пласт нових термінів, які у свою чергу, при поєднанні між собою, дають пояснення новим поняттям, що виникли упродовж останнього півсторіччя, але не були належним чином описані та узгодженні у наукових колах. Найбільш ґрунтовно вивченням інформаційної економіки займався американський соціолог іспанського походження Мануель Кастелс. У своїх працях «Ера інформації: економіка, суспільство та культура», «Постання мережевого суспільства», «Сила самобутності» та «Кінець тисячоліття»[1] вчений досліджує та обґрунтовує постання нової ери на основі попередньої – індустріального суспільства. У дослідженні з’являються такі поняття як «мережеве суспільство» (network society), «інформаціонізм», «інформаційний капіталізм», «вузли метрополій», «міжмозкова творча комунікація» тощо.
Глобалізація світової економіки досягла надзвукових швидкостей у 80-их роках ХХ ст., коли були впровадженні до ужитку більшості фірм та корпорацій досягнення сектору ICT[2] - інформаційно-комунікаційна система або сектор. Безумовно весь спектр термінології, який виник в тому часі, прийшов в українську мову майже без жодних фонетичних змін. Проте сьогодні з’явилися певні явища, які не можна точно описати термінолексикою 30-річної давності.
Серед таких нових явищ – це інформаційний капіталізм - система організації економіки, за якої основною метою постає не сталий економічний зріст, а технологічний розвиток, а також де головними чинниками виробництва постають постійний інноваційний процес та виробництво знань, а місцем продукції стають не фабрики, а так звані комунікаційні мережі. З англійської мови до української прийшов термін Knowlegde economy, який був дослівно перекладений українською мовою – економіка знань. Порівнюючи з польським перекладом цього англійського терміну, можна натрапити на інше семантичне значення, а саме – gospodarka oparta na wiedzy, що дослівно можна перекласти українською мовою, як економіка, оперта на знання. Проте польське слово wiedza, є більш широким за українське слово знання і означає цілий спектр знань, точні та беззаперечні знання в певній галузі. Також, на широке застосування цього терміну у польській мові свідчать абревіатури, якими часто послуговуються при написанні наукових робіт. Наприклад абревіатура GOW – це gospodarka oparta na wiedzy, SIspołeczeństwo informacyjne (інформаційне суспільство) та інші.
Наступний термін – це віртуалізація капіталу, термін, який в українській мові не набув широкого ужитку. Віртуалізація капіталу означає дерегуляцію валютних курсів, відміну їх прив’язки до кількості золота в даній державі[3]. Сам термін віртуалізація може стосуватися не лише капіталу, але й праці, яка в умовах інформаційної економіки все більше віртуалізується (стає віртуальною). Варто вживати для словосполучення віртуальна праця певний неологізм, який би точно окреслив це поняття.     
Термін інформаціонізм вперше зустрічається в працях Мануеля Кастелса і вже набув широкого ужитку в англійській та польській мовах. По суті інформаціонізм є збірним поняттям, яке містить у собі: 1. дані      з певної галузі, 2. Перероблені дані у вигляді інформації та 3. Знання, здобуті під час опрацювання цієї інформації[4]. Термін інформаціонізм дослівно перекладений з англійської мови – informationism. Польська мова також прийняла цей термін без змін – informacjonizm. Для вищого ступеня стандартизації варто прийняти термін інформаціонізм до української мови без змін.       
Польське словосполучення komunikacja międzymózgowa, що дослівно можна перекласти як міжмозкова комунікація, набув широкого ужитку в польській науковій літературі в сфері інформаційної економіки. В українській мові повинен постати новий термін, який точно окреслюватиме важливу складову сучасної глобальної інформаційної економіки.
Інший польський термін wiedzochłonny – це процес, який вимагає великої кількості знань. Цей термін співзвучний з терміном енергоємний, але замість енергії в цьому випадку виступають широкі та точні знання, вже раніше розглянута wiedza.
Потрібно зауважити, що кожна окрема країна на міжнародній арені створює свою власну модель внутрішньої інформаційної економіки, які у взаємодії поєднуються у так звану мережу мереж. Це поняття потребує появи нового терміну в словниках української мови.
Найбільш потужні інформаційні економіки належать до так званих країн Тріади або до Тріади – США, Японія, ЄС[5]. Термін Тріада не є неологізмом, проте не широко застосовується в українській мові.    
Таким чином, розглянувши вибрані терміни та поняття з англійської та польської термінолексики, можна сказати, що українська мова містить достатньо вже виробленої базової термінології для утворення нової термінолексики у сфері міжнародних економічних відносин. Польська мова вже зробила великий крок вперед у цьому напрямку, не мало запозичивши нових термінів з англійської мови і також виробивши своїх.

Перелік посилань:
1. „Człowiek i Społeczeństwo w Obliczu Globalizacji” pod red. Ewy Okoń-Horodyńskiej, Elżbieta Adamczyk – „Od „gold standart” do płynnych kursów walutowych – przemiany w międzynarodowym systemie walutowym”, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2007
2. Manueł Castells „Era Informacji”, 2007, Warszawa



[1] The Information Age: Economy, Society and Culture, The Rise of the Network Society (1996), The Power of Identity (1997), and End of Millennium (1998)
[2] Information and Communications Technology
[3] „Człowiek i Społeczeństwo w Obliczu Globalizacji” pod red. Ewy Okoń-Horodyńskiej, Elżbieta Adamczyk – „Od „gold standart” do płynnych kursów walutowych – przemiany w międzynarodowym systemie walutowym”, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2007, s. 151

[4] Глобальна економічна система переходить велику трансформацію - від промислового капіталізму, який за основу має індустріалізм, до інформаційного капіталізму в якому ядром виступає інформаціонізм. Індустріалізм орієнтований на економічне зростання, тобто на максимізацію продукції; інформаціонізм орієнтований на технологічний розвиток, тобто на акумуляцію знань і високий рівень переробляння складної інформації.
[5] Євросоюз на сьогодні налічує 27 країн-членів, проте при аналізі діяльності інформаційної економіки частіше розглядають 16 або навіть 11 найрозвинутіших країн-членів.

Немає коментарів:

Дописати коментар