понеділок, 1 жовтня 2012 р.

Логіка мов


Щоб не розводити демагогію -  одразу до справи. Це крапля в океані - ця замітка, тим більше в світлі (скоріше за все в темряві) всього, що відбувається зараз в нас в країні. Але все ж - грам солі змінює структуру кубічного кілометра води, так що варто про це писати. 
Хтось ще сумнівається про відмінність нашої мови і мови північного сусіда? Я точно ні. І одразу для російськомовних: "без обид" - хочете дискутуйте зі мною, хочете ігноруйте. І ще одне: любителів "гумових нацюцюрників" і "багатоповерхових дрототягів" і т.п. не читати цю замітку, а припинити читання на цих ваших улюблених словах.
Так ось - двомовність це не шизофренія, як можна було прочитати на обкладинках деяких вітчизняних журналів - це можливість оцінити свою мову сповна, порівнюючи її з іншою мовою.
Почну з пари слів "Споживання/Потребление". "Споживання" походить від слова "життя", "живитися", натомість "Потребление" від нагальної потреби, бо "так треба". Далі: "Весілля/Свадьба". В нас веселяться, а в північних сусідів "зводять", що підкреслює недобровільний характер цього процесу. Хтось має інакше пояснення? Наступна пара: "Свято/Праздник". В нас від святого, натомість в мові північних сусідів святий день називається "лінивим", "пустим". Що ж, це не все. "Податок/Налог" - в нас від "давати", "надавати", що є добровільно, натомість в російській мові "Налог" несе негативний характер, коли щось "наложили", "накинули" - скоріше за все ярмо. "Освіта/Образование" - якщо в нас людина отримуючи освіту, стає "світлою", "просвітленою", то у російській мові людина приймає певний образ, який напевно так само можна змінити. Слово "Просвещение" не рахується - одразу простежується давнє запозичення з української мови. Ніхто ж не питається "Какое у Вас просвещение?" (укр. Хто Ви за освітою?) . "Наречена/Невеста". Якщо в нас і сама наречена є тією, яку нарікли і вона про це знає, то в російській мові це невідання. "Подружжя/Супружество" - це вже не без знущання. "Подружжя" - значить друзі, "Супружество" - нещасних запрягли. Уявіть собі - приходить в "Праздник" "Образованная" "Невеста" до чоловіка, щоб скласти з ним "Супружество". Оптимістично . "Тиждень/Неделя" - прокоментую лише останнє слово в парі - цілих 5 днів "Не діло" . І чому після "воскресенья" йде "понедельник"? "Керівник/Руководитель" - при читанні другого слова з пари мені пригадується "The Godfather", який керує безвільними "руками". "Переважна більшість/Подавляющее большинство" - це як розуміти? Якщо більшість, то вона й "подавлює"? "Особа/Лицо" - жодного натяку на індивідуальність. "Лікарня/Больница" - жодного натяку на припинення болю, скоріше навпаки - багато болю було в цій країні. І якщо в нас в лікарні лікарі, то чому в них в "больнице" "врачи"? Хто пояснить? Ще деякі приклади на малюнку (натисніть для збільшеного перегляду малюнку. Джерело: власне опрацювання).

понеділок, 13 серпня 2012 р.

Українська латинка

Українська мова латинськими літерами... Здається - проблема на пустому місці, особливо в цей час, коли в нас відбуваються всі ці підписання "законопроектів про мови". Але все ж, абстрагувавшись, більшість скаже - "для чого нам ця латинка, ще одне з безлічі роздоріжжь для України? Кирилиця - це все наше!" Це так, беззаперечно. Ще мені можна закинути, що так

Нові старі слова в українській мові

Часто, читаючи різноманітну літературу російською мовою, мимоволі задаюся думкою, що не можу відшукати відповідника до російського слова в українській. Згодом, через деякий час, такі слова самі трапляються мені у різноманітних творах, текстах, інколи на форумах та навіть серед коментарів користувачів Мережі. В цьому блозі розповсюджуватиму свою власну думку і